Яланський Андрій Вікторович – живописець, Народний художник України, член Національної Спілки Художників України.
Народився в місті Києві 19 жовтня 1959 року.
У 1977-1978 роках навчався в приватній студії В.І.Зарецкого.
З 1978 по 1984 роки – навчання в Київському Державному Художньому Інституті, який закінчив в майстерні станкового живопису професора В. Шаталіна
У 1988-1991 роках проходив стажування в творчих майстернях Академії Мистецтв СРСР у професора Т. Н. Голембієвської.
Продовжувач високих традицій предметного реалістичного живопису, особливу увагу приділяє пленеру, вивчає ефекти світло-повітряного середовища, працює у всіх жанрах, але переважно в жанрі класичного традиційного пейзажу реалістичного напряму. Свій вибір вважає творчим кредо, не прагнучи бути «модним новатором». Його пейзажі наповнені диханням людської присутності, навіть якщо людина «за кадром», оскільки часто зображені архітектурні мотиви. Це може бути і тепла рукотворна українська хата, і собор Святого Марка в Венеції, і чудові архітектурні споруди Парижа або Лондона.
Викладає в Академії образотворчого мистецтва і архітектури, є доцентом кафедри живопису і композиції, декан факультету образотворчого мистецтва.
З 1981 твори художника експонуються на вітчизняних виставках.
З 1986 твори художника експонуються на міжнародних виставках, роботи виставлялися і продавалися на аукціонах Phillips і Cristie’s.
Роботи художника є в Національному художньому музеї України (Київ), Національному музеюї ім. Т.Г.Шевченка в Каневі, Третьяківській галереї (Москва), в музеях міст України: Київ, Донецьк, Львів, Одеса, Переяслав-Хмельницький, Красноград, Сімферополь, Феодосія, Чернігів, Чернівці та в приватних зібраннях колекціонерів країн Канади, США, Великобританії, Шотландії, Франції, Бельгії, Швейцарії, Польщі, Австрії, Чехії, Іспанії, Греції, Китаю, Південної Кореї, Японії, Росії та України.
Виставки:
1995 рік – Тулуза, Франція.
1996 рік:
Бордо, Франція;
Жовтень 1996 року – виставка «Realism and Impressionism from Ukraine», в арт-центрі Aberdeen, Шотландія.
1997 рік:
Сеул, Південна Корея;
Едмонтон, Канада;
Роботи виставлялися і продавалися на аукціонах Phillips і Cristie’s;
березень 1997 року – виставка «Realism and Impressionism from Ukraine», галерея «Hanover Fine Arts», Единбург;
липень 1997 року – «Мистецтво з України», галерея «Pembroke», Віндзор;
серпень 1997 року – «Українські пейзажі», галерея «Hanover», Ліверпуль;
листопад 1997 року – «Картини з Києва», галерея «Roy Miles», Лондон.
1998 рік:
Кіото, Японія.
1998 рік:
галерея «Roy Miles», Ліверпуль, Лондон;
роботи виставлялися і продавалися на аукціонах Phillips і Cristie’s;
Березень 1998 року – виставка «Представляючи Україну», ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку), Сіті, Лондон;
Червень 1998 року – виставка «Oil Paintings from Ukraine», арт-центр «Gracefield», Дамфріс, Шотландія;
Липень 1998 року – «Мистецтво з України», галерея «Scott», Шотландія;
Август 1998 року – «Мистецтво з України», галерея «Hanover Art», Единбург;
1998-1999 роки – виставка в Королівській Академії мистецтв, Лондон.
1999 рік:
Міжнародний мистецький фестиваль EUROP’ART (Palexpo), Женева (організатор – галерея «Яна» (Київ);
серпень 1999 року – «Мистецтво з України», Музей «Tweeddale», Піблс, Шотландія;
1999 рік – виставка в Королівській Академії мистецтв, Лондон;
1999 рік – роботи виставлялися і продавалися на аукціонах Phillips і Cristie’s, Лондон;
1999-теперішній час – постійно діюча виставка в галереї «Яна», Київ, Україна.
2000 рік:
Червень 2000 року – «Мистецтво з України», арт-центр «Horsham», Суссекс, Англія;
Липень 2000 року – «Мистецтво з України», галерея «Farnham Maltings», Суррей, Англія;
Жовтень 2000 року – виставка «Retrospective of oils by Yalanskiy», галерея «Hanover Fine Arts», Единбург;
Флоренція, Італія;
Міжнародний мистецький фестиваль EUROP’ART (Palexpo), Женева (організатор – галерея «Яна» (Київ);
2000-2010 годы – ежегодные выставки в Лондоне и Эдинбурге, (организатор — менеджерский центр Danusha Fine Art).
2001 рік – Краків, Польща.
Травень 2002 року – «Мистецтво з України», музей «Haslemere Educational», Суррей, Англія;
2002-2003 роки – виставки на арт-ринку в Нью-Йорку (Art Expo New York).
2003 рік:
Санкт-Петербург, Росія;
Гент, Бельгія;
2003 рік:
Жовтень 2003 року – «Мистецтво з України», галерея «St. David’s Hall Foyer », Кардіфф, Уельс;
Грудень 2003 року – виставка «LineArt Gent 2003», Бельгія;
2003-2004 роки – виставка в Дубліні, Ірландія.
2004 рік:
Лютий 2004 року – «Сонячний світ», галерея «Avantgarde», Лондон;
Лютий 2004 року – благодійна виставка українського мистецтва для церкви Св. Анни, Лаймхаус, Лондон;
Березень 2004 року – виставка «View from the garden», Wotton House, Бакінгемшир, Англія;
Серпня 2004 року – виставка «The oil paintings by Yalanskiy», галерея «Avantgarde», Лондон;
Жовтень 2004 року – галерея «Hanover Fine Arts», Единбург.
2005 рік:
Березень 2005 року – «Artexpo», Нью-Йорк, США;
Березень 2005 року – виставка «Zurich Art International 2005″, Цюріх, Швейцарія;
Квітень 2005 року – Міжнародний мистецький фестиваль EUROP’ART (Palexpo), Женева;
Червень 2005 року – виставка «From Sotz-Realism to Psychotronic Art», Галерея 54, Лондон;
Липень 2005 року – виставка «Мистецтво з України», галерея «David Young gallery at Marie Curie Cancer Cary House», Единбург;
Липень 2005 року – Виставка «Сонячний світ», галерея «The Gallery in Cork Street», Лондон;
Жовтень 2005 року – виставка «Народжений в СРСР», галерея «Phoenix», Единбург;
Листопад – грудень 2005 року – був запрошений Інститутом образотворчого мистецтва в м Нанкін (Китай) для проведення майстер-класу малюнків і живопису;
Виставка українських художників за участю Андрія Яланського в Шанхаї (Китай);
Червень – серпень 2006 року – виставка «А.Яланській – Моне з України», галерея «David Young gallery at Marie Curie Cancer Cary House», Единбург.
2006 рік:
Жовтень 2006 року – «Народжений в Радянській Україні», галерея «The Air», Лондон;
Листопад 2006 року – «А.Яланській – Моне з України», Lyon and Turnbull, Pall Mall, Лондон;
Грудень 2006 року – виставка «Go to the nature», галерея «Phoenix», Честер.
2007 рік – персональна виставка автора у галереї «Ann – Gallery» г. Киев.
2008 рік:
персональна виставка в Національному музеї ім. Т. Г. Шевченка в місті Каневі;
персональна виставка в місті Единбурзі (Шотландія).
2009 рік:
Лютий 2009 року – персональна виставка в Лондоні (Великобританія).
Август 2009 року – персональна виставка в Пушкінському будинку в Парижі (Франція).
Вересень 2009 року – дві персональні виставки в місті Усі, провінція Дзян Цу (Китай).
2010 рік:
виставка «Still life and landscape», арт-центр «Oxmarket Arts», Суссекс, Англія;
«Ретроспективна виставка Заслуженого художника України А. Яланського», Королівська Академія мистецтв, Брістоль, Великобританія.
Групова виставка присвячена Дню Незалежності України, під патронатом посольства України в Австрії. Галерея «P-12», Відень (Австрія).
2011 рік – персональна виставка в Національному музеї ім. Т. Г. Шевченка в місті Канів (Україна).
2012 рік:
Персональна виставка в Центрі сучасного мистецтва м Усі, провінція Дзян Цу (Китай);
Персональна виставка в Національному музеї ім. Т. Г. Шевченка в місті Канів (Україна).
2013 рік:
Персональна виставка в Національному музеї ім. Т. Г. Шевченка в місті Канів (Україна).
Групова виставка Art Fairs International, Гуанчжоу (Китай).
2013 – 2014 роки – виставка в Ужгородській обласній державній адміністрації, Україна;
2014 рік:
Березень 2014 року – персональна виставка в Університетській галереї міста Ченду, Китай;
Квітень 2014 року – групова виставка українських художників в галереї сучасного мистецтва в м Нінбо, Китай;
Червень 2014 року – персональна експозиція на Арт-фестивалі «International Arts Festival» в м Гуанчжоу, Китай;
Жовтень 2014 року – персональна експозиція на Арт-фестивалі «Shanghai China International Arts Festival» в м Шанхай, Китай;
2015 рік:
Лютий 2015 року – персональна виставка в міській галереї міста Чжецзян, Китай;
Квітень 2015 року – групова виставка українських художників в Університетській галереї міста Ченду, Китай;
Вересень 2015 року – виставка українських художників, присвячена 2500-річчю міста Янчжоу, Китай.
Уривок зі статті Анни Кодісек «Андрій Яланский – Моне з України»
«Зовсім не важко здогадатися, як Андрій Яланский став Заслуженим художником України. Його глибоке розуміння живопису і зорова достовірність є тільки підтвердженням його таланту.
Андрій Яланський не намагається знайти новий вид мистецтва. Талановитий художник за допомогою традиційних засобів відтворює той чи інший предмет по-новому. Від кожної його картини так і віє свіжістю. Використовуючи різні палітри, Яланський надає своїм картинам блиск і наскільки вражаючу текстуру, так і хочеться до них доторкнутися … .. »
Анна Кодісек
Стаття доктора мистецтвознавства Ольги Лагутенко із альбому «Творчі роботи А. Яланського»
«Шлях у тисячу лі починається з першого кроку» … І ще: «Не виходячи з двору, можна пізнати світ» … Ці вислови Лао-Дзи, не вимагаючи підтверджень, здійснюються в житті і творчості або в житті як творчості – само собою.
Живопис Андрія Яланського не відчиняє нові мистецькі напрямки, майстер не винаходить нові «ізми». У цьому немає потреби, коли мудрість дозволяє бачити в світі справжнє. Ще стародавні греки усвідомили, що істина світобудови проявляє себе через красу, або коротко формулюючи, «краса і є істина». Але до цієї найбільшої вершини простоти наблизитися по силам небагатьом. Усвідомити її раптом, раз і назавжди, оскільки справжнє по суті незмінно, хоча і проявляє себе в метаморфози, в потоці змін. У пейзажах Андрія Яланського представлені Україна і Китай, але не в формах відомих архітектурних пам’ятників, хрестоматійних ландшафтів, а в образах повсякденних, природніх, непоказних.
В Україні Андрій Яланський переважно працює на пленері в Каневі. Це не виїзні пленери, а багаторічне перебування в цьому чудовому куточку, де колись мріяв жити Тарас Шевченко. Як відомо, в листах останніх років до брата, Шевченко з холодного столичного Петербургу посилав прохання купити будинок в Пекарях під Каневом. Вже в ті часи великому поетові і художникові Тарасу Григоровичу Шевченку, Канів і його околиці бачилися як найбільш мальовничі місця в багатій на різноманітність красивих ландшафтів Україні.
Для Андрія Яланського любов до Канева почалася зі студентських літніх практик по живопису, адже саме тут була розташована творча база Київського державного художнього інституту, де багато і багато поколінь молодих художників створювали свої живописні канівські пейзажі. А для Яланського ці літні практики мали продовження вже в якості викладача. І нарешті – він купив будинок для своєї родини, для батьків, облаштувавши в Каневі «родове гніздо». Саме це почуття приростання до місця, проживання в його повсякденних ритмах, в його різних станах – так підкорює в пейзажах майстра.
Звичним для сучасної культури стало почуття мандрівника, що поповнює багаж вражень зміною місць, міст, країн. Або стан мандрівника, що йде крізь ландшафти і відстані в пошуках далеких святинь. Іншого роду відчуття дарує «культурний номадизм», вільна подорож в різних шарах культур і неприхильність до жодного з них.
У канівських пейзажах Андрія Яланського нам відкривається щось, здавалося б, прямо протилежне. Сталість мотивів, місця, часу і дії. Але не як в класичному театрі, а як в природному повільному потоці життя людини, оточеного світом природи, зануреного в цей природний світ. І все ж, в живописних роботах відчутний і світ великий, існуючий у поза межами видимого, і світ культур, перелитий в есенцію фарб. Різноманіття нюансів почуттів і станів, естетичних асоціацій навмисно не виходить за межі зображення буденних речей, найбільш близьких, постійних. Власне ж образ людини ми в мальовничих полотнах зустрінемо, але його присутністю, справами, теплом, почуттями пронизано весь простір пейзажів. Тому їх хотілося б назвати «пейзажі-жанри», вони близькі за визначенням до жанру побутового. Але в даному випадку в класифікації «побутової» ключовим поняттям виступає «буття». Глибинне філософське узагальнення розчинено в пейзажах, де творіння рук людських, життя людини і життя природи не просто сусідують, а природньо вливаються одне в одне.
Будь-який, найскромніший мотив стає в мальовничому полотні Яланського явищем краси, його саморозкриттям там, де протікає потік повсякденних справ. Тому насолоду мальовничістю приносять композиції, герой і події яких абсолютно співпадають з назвами картин. У «Вуликах» немов зібраний нектар барвистих контрастів теплих і холодних кольорів смуг, що забарвлюють їх стінки. Ці будинки бджіл і сховища меду підносяться над стеблами трав, а мазок акцентує в травах енергію, що вертикально йде від землі. Вінчає ж композицію розлогі дерева з його листям, що шарудить від поривів вітру, рухи мазків стрімкі, різноспрямовані, в них і зелень, і синява, і палання каміну.
Стан утихомирення, літньої млості, тиші, блаженного недіяння або неспішної праці в збиранні стиглих плодів – переливаються з картини в картину, доповнюють одна одну, що в цілому народжує відчуття щасливої гармонії, розчиненого життя людини в ритмах природи. Світ природи підіймає людину в будь-якому його діянні – фізично напруженому або розслаблено-споглядальному, оскільки природа, відображена Андрієм Яланським, прекрасна і невичерпна в грі нюансів кольору. Форми не зникають, не розчиняються, але колір домінує і переводить в коштовність рожеву в західному сонці стіну будинку або лілово-сріблястий пил землі.
Красу природи поділяють разом з людиною домашні тварини і птахи – кішка, півень і кури, гуси на весняному полі або йдуть додому, коли згущуються сутінки. Художник немов внутрішньо зливається з цими створіннями, відчуває світ через них. Довірливість відносин цих живих створінь до художника проявляє себе в тому, що вони дозволяють спостерігати за собою, позують і продовжують жити в своїх бажаннях і емоціях. Все так просто, проте зростає радіус любові.
Особливою чарівністю наділені роботи із серії «Гарбузи». Художник знову дивує тим, що обирає найбільш невибагливий, абсолютно скромний в ієрархії «естетично осмислених» природних об’єктів мотив. Гарбуз, до того ж, в українському фольклорі не користується любов’ю в силу його символічної ролі в ритуалі сватання: «принести гарбуза» (піднести гарбуз) – дати відмову нареченому. Однак Андрій Яланський зумів не тільки знівелювати цю негативну асоціацію, але переконливо звеличити справжню красу цього природнього створення. Жовті і помаранчові гарбузи в його роботах немов увібрали в себе енергію, променисте тепло сонця, і своїми пружними щільно-м’ясистими формами зігрівають пустельні попелясто-фіолетові поля. Майстер в мальовничих композиціях злегка варіює форми, співвідношення, відтінки кольору і – гармонія виходить ідеальна – помаранчевий і фіолетовий вміщають в собі всю повноту колірного кола (згідно із законами кольорознавства). Цікаво, що в живопису Андрія Яланського дуже добре представлена європейська школа високої майстерності. Чимало асоціацій його картини викликають з ліричними пейзажними полотнами українських живописців класичного XIX століття. І все ж сам дух його картин найбільше близький світовідчуттям художників середньовічного Китаю. Цей особливий настрій ока, бачення як виявлення внутрішніх установок і співзвуч проступає в усіх роботах Яланського. Може бути найбільш показові в цьому відношенні його композиції, присвячені зображенню квітів.
При розгляданні живописних робіт Андрія Яланського із серії «Маки», мимоволі згадуються роздуми із знаменитого «Слова про живопис з Саду із гірчичне зерно»: «Є різні квіти – великі і маленькі, в повному кольорі або розкриті наполовину, розташовані високо чи низько, повернені лицьовою або зворотною стороною. І коли вони ростуть разом, немає абсолютно схожих кольорів».
Майстер зображує, як правило, не єдину квітку, а групу кольорів, як зазвичай ростуть іриси в саду, або врозкид, як висіваються в поле маки. Ірис привертає художника складною структурою пелюсток, гордим вертикалізмом стебла і суцвіття. Чи ретельно прорисовуючи кожну пелюстку, чи перетворюючи її в трепетну розмитість кольорової плями, майстер контрастно зіставляє вишуканість, примхливість головки квітки і потужні узгоджені ритми листя і стебел. У композиціях з маками цікаве різноманіття рухів і поворотів червоних квітів на тлі зеленого світу трав. Трави нічим себе не виділяють, але в їх умінні служити посиленню краси квітки – смирення і благородна велич. А художник знаходить безліч колірних валерів, щоб виявити природню і вільну в своїй стихійності красу диких трав.
Зображення квітучих кущів бузку за класифікацією середньовічних китайських трактатів має бути віднесено до «живопису рослин з древ’янистим стеблом». Знову згадуються рядки із «Слова»: «У всьому нескінченному різномаїтті трав і квітів неможливо визначити і виділити всі деревні рослини. Формами і кольором вони прикрашають весь культурний світ, хоча природа і не замислювалася, створюючи їх. Але хіба вони не свідчать про гармонійність сили ци?». До цього висновку складно що-небудь додати. І в роботах Андрія Яланського, присвячених зображенню куща бузку, символіка наочна і емоційно переконлива. Можливо, захоплення майстра мистецтвом і філософією Китаю сходить до студентських років, до середини 1980-х, коли «ходили по руках» в київському мистецькому середовищі книги Олени Завадської і Володимира Малявіна, тексти «Слова з Саду із гірчичне зерно» і тексти Лао Дзи. Але важливий не просто слід захоплень, пережитих високих станів, значимо те, що входить в життя і залишається в ньому назавжди. Для Андрія Яланського сутність текстів стала сутністю його бачення світу, відчуття себе в світі, внутрішнім камертоном. Подорож в сучасний Китай, можливість жити і працювати творчо, тривало, по півтора місяці, стало воістину подарунком, піднесеним не випадково. І в тій же мірі, це стало випробуванням. Адже можна отримати розчарування, порівнюючи мрію і реальність, можна нескінченно шукати сліди ідеалу, народженого живописом великих майстрів минулого. Але цього не сталося. У живопису Андрія Яланського виник образ Китаю сучасного, наскрізь пронизаного духом минулих культур і традицій, дивовижний, щирий, неминущий в цінностях духовних.
Пейзажам, створеним в Шанхаї і його околицях, властива колористична складність, співзвуччя м’яких переходів сріблясто-сірого, темно-зеленого, чорного і блідо-рожевого. Уже сам колористичний регістр викликає відчуття благородної стриманості, внутрішньої зосередженості, в ньому парадоксально поєднуються вишуканість і природність. Художник анітрохи не наслідує класичній манері «гори-води» або «люди і предмети». Його роботи виконані в традиції європейської живописної картини, в техніці полотно, олія. За класифікацією вони відносяться до пейзажного жанру. Тому «води» присутні в композиціях не в умовно-символічному образі, а в дуже реалістичному зображенні каналів, по яких рухаються невеликі кораблики. Але в цих роботах, незважаючи на зовсім інший подібний код, також, як і в традиційному пейзажному світі, відчутна цілісність зображеного світу в його різноманітті.
Цікаво, що в пейзажах Яланського є мотиви «гори-води», тільки знову ж таки, вирішені вони в ключі європейського живопису. Найбільш очевидно, – це поєднання Схід-Захід, – проявлено в композиції «Альтанка», де над глибоким потоком вод на рожевих каменях скель височить героїня роботи – дерев’яна альтанка, що несе чотирьохскатний дах, немов завмерлий помах крил. Живопис пастозна, колір прокладений широким мазком так, що рухи кисті очевидні.
У композиціях «Буддійський храм» і «Стара пагода» потужні храмові споруди виростають подібно горам над гладдю озера. Натурний мотив осмислений художником в символічному ключі, де храм асоціюється з горою – сходженням духу. Але те, що ця «гора» рукотворна – має настільки ж вагоме значення. Легендарна працьовитість, майстерність китайських майстрів – ремісників і прекрасні небесні або внутрішні висоти майстрів духовних практик, очевидним чином виявляються близькими один одному. Поточна, рухлива вода оживляє собою енергію парків з їх витонченими легкими альтанками, терасами і галереями для прогулянок, для неспішного споглядання. Художник відображає ці камерні види із захопленням, немов насолоджуючись кожним рухом пластичних архітектурних форм, красою природного кольору дерева сріблястих дахів, ніжними акцентами, внесеними червоним лаковим покриттям кронштейнів-доугунів і колон. Архітектура органічно входить в світ природи, вона співзвучна з нею, але не розчинена в ній. Гра кольору каменів в штучно створених «скелях», глибинне мерехтіння вод, гнучкі містки, оточені аурою-серпанком тріпотливого листя і квітів – все надихає майстра на створення нових і нових живописних композицій, де образи сприймаються в різних ракурсах і станах.
Особливою тишею наповнені пейзажі, де зображений «Дворик в буддійському храмі», простір «У буддійському монастирі», «Перед храмом». Здається, що ритми ритуалу змінили ці простори, камерні та величні одночасно. Практика ритуалу передбачає єднання дії і споглядання. У роботах Яланського це єднання проявлено через розпалювання ритуальних вогнів, а ще більше – через образ самого світильника, який подібний до важких древніх бронзових судин епохи Шагг, і увінчаний формою пагоди періоду Сун. Литі форми жертовників, абриси багатоярусних дерев’яних пагод і масивних храмових дахів, покритих черепицею, повторюють – римують гнучкі пружні лінії, що нагадують своїм обрисом гілки ялин, крила птаха, молитовно складені руки.
Запам’ятовуючи образи буддійських храмів, художник ніколи не вдається до показної помітності, поверхневої привабливості. У його роботах присутнє якесь таїнство релігійно і естетично осмисленого життя, єднання явного і прихованого. Шанування проявлено як вірність глибоким витокам людського досвіду, як довіра до життя, як усвідомлення дієвості краси. Фрагментуючи образи, подаючи лише «Дахи буддійського храму» або «Ліхтарик», майстер, тим не менш, зберігає відчуття цілісності середовища, єдиної аури місця. Фокусування на деталях тільки підсилює момент естетизації і споглядального примирення.
Увага до глибинного потоку життя привела художника до створення серії пейзажів, що відображають образи китайського села. Саме тут, як і в українських канівських пейзажах, розкривається сутність непоказного внутрішнього життя серця. Як відомо, в даосизмі істина осягається за допомогою предметної практики людини. У самому повсякденному протікає і очищає, підсилює себе найвище.
Андрій Яланський відкриває красу там, де, здавалося б, вона втрачена, стерта потоком часу. Він читає сліди минулих епох по облупленим стінам будинків, опалій черепиці, стертих сходах сільського храму. Стіни стають обраним мальовничим об’єктом, вони ж – архів пам’яті цього місця, де пройшли долі багатьох поколінь людей, що не увійшли в аннали історії звучними іменами, але завдяки цьому існує сама тканина людського життя. Старі стіни органічно влилися в навколишній ландшафт, приросли до землі і до людей, на ній живуть. Таким чином, художник, не прагнучи в чому-небудь переконати глядача, природнім чином знімає відмінність між культурою і природою.
У картинах Андрія Яланського хочеться жити. Його полотна не тільки приносять насолоду високою живописною культурою, почуттям художнього такту. Вони налаштовують камертон сприйняття світу, довіри до того, що оточує зовні, і до того, що є всередині. У них – примирена увага до глибинного потоку життя, відчуття вічних якостей речей, які злиті з якостями естетичними.
Без пафосу, мовою самого живопису, мовою внутрішнього зору серця, майстер переконує нас в тому, про що розповідали і китайські, і давньогрецькі майстри: «Краса і є істина». Але істиною вона стає тільки тоді, коли народжується в особистому досвіді. Тільки про особисте можна свідчити.
Ольга Лагутенко, 2009 рік
Стаття голови Асоціації художників м. Усі пана Лян Юань з альбому «Творчі роботи А. Яланського»
На столі лежить альбом «Творчі роботи відомих сучасних українських художників». Андрій Яланський – Заслужений художник України, Член Спілки Художників України, декан факультету живопису. Глядачів захоплює не тільки його висока майстерність, своєрідний кут зору, спритний штрих і чіткі колірні переходи 4-х пір року, але також емоційність і поетичність його живопису.
Зовсім інше відчуття виникає після розгляду робіт, що зображують китайський пейзаж. Наприклад, картина «Пагода Сіші». У картині зображено тихе відображення довгої галереї на березі озера Лиху і різні відтінки кольорів дерев. Виконана на контрастах світлого і темного, чорного і білого, світла і тіні, форми і кольору, цілого і частини, картина передає чистоту і тишу південних садів. Ландшафти класичних китайських садів в живопису Андрія Яланського містять як східні мотиви, так і несуть в собі риси сучасності. Ми бачили багато китайських картин, де були зображені гори і води озера Тайху, але коли ми побачили картину Андрія Яланського «Пагода Сіші», виконану маслом, ми були захоплені цією чудовою роботою, яка дає можливість відчути красу приозерних садів в інтерпретації представника іншого світогляду.
Радянський реалістичний живопис мав дуже великий вплив на китайських живописців цілого покоління в 50-і роки XX століття. Я сам виріс у атмосфері друкованих видань, в яких можна було зустріти репродукції картин і малюнків російських і радянських художників, напр., Рєпіна, Левітіна, Сурикова та Яблонської. Всі ці роботи справляли на нас дуже сильне враження. Галерея «Greenwave» м. Усі, створена промисловцем паном Ю.Яомін, створює платформу для художнього обміну між Україною і Китаєм. Будучи великим любителем мистецтва, він неодноразово запрошував українських художників в Усі для проведення культурних досліджень і творчої роботи. Він організував виставку робіт художників України на тему «Усі-гарне місце» в 2008 році і виставку робіт українських художників під назвою «Землі узбережжя на полотнах» в 2009 році. Ці виставки з’явилися першим кроком для Усі на шляху до відкритого світового культурного обміну. У той же час вони зіграли велику роль для знайомства з м. Усі.
Сучасні художники України, продовжуючи культурні традиції і, одночасно оновлюючи форму мистецтва, шукають плюралізм в мові мистецтва. Цим вони привертають увагу китайських художників. Китайська і європейська культури впливають один на одного. Ми впевнені, що Андрій Яланський обов’язково доб’ється ще більших успіхів в області мистецтва.
Лян Юань, 2009 рік