+38044 200 18 18, +38044 360 66 23, +38067 320 30 23, +38050 357 33 26 yanagallery@gmail.com

(1952-2008)

 

Олексій Власов народився в 1952 році в селі Сусумак, Магаданської області, Хабаровського краю. З 1968 по 1971 роки художник навчався в Уфімському училищі мистецтв. З 1971 по 1977 роки Олексій Власов навчався в Київському державному художньому інституті (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) на живописному факультеті (відділення монументального живопису, яким керував професор В.А.Чеканюк).

З 1977 по 1987 рік – викладав в Київському державному художньому інституті.

 

У 1996 році Олексій Власов отримав звання Заслуженого художника України.

 

З 2004 по 2008 рік Олексій Власов працював доцентом кафедри живопису Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

 

З 1977 року Олексій Власов брав участь у всесоюзних, республіканських і міжнародних виставках. Роботи експонувалися в Чехословаччині, Німеччині, Франції, Швейцарії, Норвегії, Фінляндії, Англії, Китаї, Японії і Канаді.

 

Твори Олексія Власова брали участь в аукціонах «Крісті» та «Сотбіс», знаходяться в музеях України, зокрема в Національному художньому музеї України (Київ), в Третьяковській галереї (Москва), в приватних колекціях Європи, Америки та Австралії.

Участь у виставках:

1990 рік – участь в аукціоні «Крісті» (Лондон).

1993 рік – Персональна виставка (Київ).

1994 рік – Участь в аукціоні «Сотбіс» в Будапешті (Угорщина).

1995 рік – Персональна виставка в місті Шарджа і Абу-Дабі (ОАЕ).

1997 рік:

Персональна виставка в Загребі (Хорватія).

Персональна виставка в Києві.

Персональна виставка в Російській Федерації.

1999, 2000 рік – Міжнародний мистецький фестиваль EUROP’ART (Palexpo), Женева (організатор – галерея «Яна» (Київ).

З 1999 по даний час – постійно діюча виставка в галереї «Яна», Київ, Україна.

2002 рік – Персональна виставка в галереї «Арт-інформ» (Будапешт).

2004 рік – Персональна виставка в галереї «Балатон-8» (Будапешт).

2005 рік:

Персональна виставка в галереї «36» Київ.

Персональна виставка в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (Київ).

2009 рік – посмертна персональна виставка в Національному художньому музеї України.

 

 

В українському мистецтві останніх десятиліть 20-го – початку 21 століть творчість Олексія Власова відзначається послідовною прихильністю усталеним художнім традиціям, слідуючи яким він творив нове мистецтво, розкривав внутрішній світ свого сучасника.

Монументаліст за фахом, Олексій Власов, головним чином, працював в галузі станкового живопису. У цьому виді живопису, незалежно від жанру, – будь то пейзаж чи натюрморт, або картини на релігійні теми, – відчутні відгомони кращих традицій світової культури від візантійського мистецтва і українського іконопису, живопису Ренесансу або видатних європейських майстрів 17 століття. Вони надихали автора і розкривали перед ним численні засоби, які відбивалися в його мистецтві в лаконічних і виразних художніх образах з безліччю смислових відтінків і підтекстів. Олексій Власов, безумовно, залишається одним із провідних майстрів української художньої культури свого часу. У мистецтві художника органічно поєдналися традиції минулого і досягнення новітнього мистецтва, а твори його несуть в собі глибинний і багатозначний сенс, який завжди є головною ознакою справжнього мистецтва.

Основні жанри – тематична картина, портрет. Сріблястий колорит живопису Власова базується на світлотіньових ахроматичних тонах, вишуканих тональних градаціях форм і планів; композиції побудовані на співвідношеннях форм і декоративних площин.

На всіх виставках, включаючи країни Західної Європи, Америки і Японії, твори Власова користувалися незмінним успіхом. І не випадково – його картини завжди відрізнялися небагатослівністю, вишуканістю, стриманим колоритом, витонченою формою.

 

Твори художника:

«Студентка» (1976),

«Морський ранок» (1978),

«На рідній землі» (1979),

«В’єтнам. Тривожні дні », «Ранок» (обидва – 1980),

триптих «Ми – за мир» (1983),

«Гра світла і тіні» (1984),

«Відлуння Великої Вітчизняної» (1985),

«Білий вершник», «Сон», «Земне тяжіння», «Втеча в Єгипет» (всі твори 1990 року),

«Вигнання з раю» (1992),

«Музика» (1999),

«Ноїв ковчег», «Вид на Андріївську церкву на Подолі» (обидва твори 2000 року),

«Оркестр», «Натюрморт» (обидва твори 2002 року),

«Півонії» (2002),

«Іспанський танець» (2002),

«Букет» (2005),

«Півонії в китайській вазі» (2006),

серія натюрмортів і багато інших.