+38044 200 18 18, +38044 360 66 23, +38067 320 30 23, +38050 357 33 26 yanagallery@gmail.com

Про галерею

У 1998 році студентка факультету мистецтвознавства Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури, Яна Плохих відкрила галерею «ЯНА», назвавши її своїм ім’ям. До цього часу у галеристки вже був досвід спілкування з українськими художниками і розуміння законів арт-бізнесу. Участь в 1998 році в «Євроарт» в Іспанії (Барселона), в 1999-2000 роках в міжнародному мистецькому фестивалі «EUROP’ART» Женева, допомогло здобути знання і досвід в проведенні мистецьких акцій в Європі. А високо оцінена дипломна робота на тему «Досвід організацій арт-акцій за кордоном» підтвердила правильність обраного шляху.

Галерея «ЯНА», займається популяризацією української культури, представляючи українським і закордонним шанувальникам мистецтва оригінальні твори – живопис, графіку, скульптуру – творчість яскравих майстрів, які зробили неоціненний внесок в історію розвитку сучасного мистецтва України.

Всі художники, представлені в галереї, своєрідним чином репрезентують сучасний етап розвитку українського образотворчого мистецтва. У своїй творчості вони не тільки продовжують високі традиції академічного реалізму, модернізму, кубізму, фовізму, експресіонізму, але і відображають стильову особливість свого часу, своєї національної школи, це такі художники як: Андрій Яланський, Дмитро Нагурний, Іван Турецький, Володимир Труш, Костянтин Калинович, Олег Денисенко, Олександр Сухоліт, Костянтин Антюхін, Костянтин-Вадим Ігнатов (1934-2016), Володимир Колесник, Ігор Губський, Світлана Аношкіна, Ксенія Ходаковська, Віктор Липівка, Олександра Рубан, Світлана Кондратенко, Юрій Шевченко, Петро Лебединець, Юрій Саницький, Олександр Ольхов, Олексій Власов (1952-2008), Олександр Костецький (1954-2010), Георгій Вербицький (1920-2011), Сергій Вербицький (1956-2013), Костянтин Костянтинович (1916-1977) , Юрій Рубан (1924-2006).

Іван Турецький. Художник воістину унікальний. Саме він надав новий вимір сучасній українській абстракції. Під його віртуозним пензлем набуває вона нечуваної значимості, драматичної глибини. Неначе споглядаємо ми кипіння вселенських хвиль, які передвіщають тектонічні зрушення реальності, вагітні катастрофами – або приборкання їх під якоюсь сакральною десницею … Але Іван Турецький – це ще й «людина-оркестр», про що не завжди здогадується сторонній глядач. Він і актор, він і автор міфічних – і цілком достовірних – гербів, міст і людей. (Наприклад, гетьмана Скоропадського). Він і театральний художник, він і майстер гральних карт … І, звичайно, живописець, картини якого існують немов поза часом і простором, тим і цінні для нашого сучасника, тому що ввібрали багато з його талантів: іронічну вигадку, пристрасть до гри, елегантну галицьку декоративність. І це, напевно, найкраща сторінка його творчості. До сказаного додамо: походить він із родини, багатої художніми талантами, мало не від діда-прадіда. А пише власні полотна Іван Турецький зрідка надихаючись запахом старого осіннього листя … і не тільки цим. Глядач запитає: чи не бризом ранкового моря?

Відповідь на це може дати тільки автор. І його картини вважають за краще мовчати.

Костянтин Калинович. Член-кореспондент Королівського товариства граверів і живописців Великобританії, володар численних премій і нагород. У роботах цього художника відстежується любов до старих майстрів, особливо голандської школи. Його акварелі і офорти, продовжуючи традиції пейзажного жанру, наповнюють його новим сучасним змістом, – трохи іронічним, злегка відстороненим, з новими персонажами і оповідною фабулою. Калинович – чудовий ілюстратор, тому кожен його графічний лист – це є завершена захоплююча розповідь про вигадані і невигадані події. Тож не дивно, що людина, що зуміла в художніх образах втілити філософію духовності, була гідно оцінена за кордоном відомими колекціонерами, галеристами і музеями.

Костянтин-Вадим Ігнатов. Художник, чию творчість так любив і відзначав Володимир Висоцький. У його графіці видно стильові якості, властиві сюрреалізму, метафізичному живопису італійської школи, а також П.Пікассо. Х.Міро, Ф.Леже … Це говорить про єдність художника з передовими тенденціями мистецтва того часу. Цей художник – унікальне явище вітчизняної культури, який зумів виробити свій неповторний стиль і образ … Образ трошки смішної людини-механізму, чоловічка-комбінації, чоловічка-гвинтика, як живе і співчутливе протиставлення художника – тому нівелюючому все навколо, і в основі своїй неправдивому,  – образу людини, якій за наказом зверху сповідували тоді художні канони соцреалізму.

Андрій Яланський. Народний художник України. Його називають Українським Моне, неперевершеним майстром атмосферного пейзажу. Послідовник класичних прийомів в живописі. Він реаліст, який продовжує і розвиває традиції Національної Академії мистецтва. У його пейзажах є все те, чим дорожить українська школа живопису, – бездоганність композиції, імпресіоністично вирішений колорит і непомітна, буденна, але тільки на перший погляд, краса зображуваного світу. Його сюжетно-образний ряд простий – пейзаж, в якому стільки внутрішнього тепла, образності, уваги до кожної деталі і спостережливості над станом природи. До того ж, цей майстер навмисно уникає перевантажених урбанізованих мотивів і вибирає тільки простий і невигадливий мотив сільської «глибинки», стаючи правдиво «народним». Картини Яланського, відображаючи всі традиції класичного пейзажу 19 століття, всієї своєю самобутністю, яскравою і віртуозною презентацією, належать до кращих творів сучасного живопису.

Олег Денисенко. Незмінний учасник багатьох світових форумів мистецтва, має безліч нагород і персональних виставок в європейських столицях. Є академіком Римської академії сучасного мистецтва. Його офорти вражають тонкою майстерністю малювання, точним опрацюванням деталей, яке можна вільно порівнювати з кращими досягненнями Рембрандта або Дюрера. А дух фантазії, гри, істинно віртуозної легкості виконання, разючих подробиць і нюансів зображення, не залишає байдужими найвибагливіших шанувальників мистецтва.

Світлана Кондратенко. Дуже гнучкий, широкий, багатовекторний і різноплановий художник. При сучасній манері письма, вона може вільно звертатися до традиційних тем, наприклад, міського пейзажу, видам Венеції, натюрморту або ж звертатися до свого особистісного пошуку, який є властивим тільки художникам contempory-art. Але, при всьому цьому, залишається незмінною якість, актуальність, тонкий ліризм її писання. Всі роботи Світлани відзначаються надзвичайною поетичністю, тонкістю почуттів, делікатною образністю живописної манери. Вона відразу впізнається своєю впевненою ніжністю живопису, пронизливою ​​чуттєвістю колориту, грайливим початком, що в ній присутній та злегка іронічною грунтовною докладністю.

Олексій Власов. Заслужений художник України. Потужним і виразним акордом звучить його живопис. Лаконічно і міцно зроблений, як збитий в ціле, в єдиному вольовому пориві. Він художник, що тяжіє до вичерпної формули зображення, до символічного його вислову, до навмисно витриманої скупості кольорної гами, яка і виробляє потрібний ефект повної висказаності.

Дмитро Нагурний. Заслужений художник України. Вимоглива чистота стилю притаманна його живопису і малюнкам. Як справжній учень Тетяни Яблонської, художник продовжує міську пейзажну і жанрову лінію її творчості. Картини його масштабні, чисті і точні по лініях, багаті кольором, що звучить і багатозначні за змістом. Дмитро справді є монументальним і по внутрішньому духовному змісту. Цей художник відомий і як автор сакральних розписів в православних храмах за кордоном, зокрема, – в Македонії.

Здіслав Майровскі-Мейра. Живописець, який закінчив Варшавську Академію образотворчих мистецтв, пройшов складний шлях еволюції творчості і став відомим своїм абстрактним нефігуративом. Блискучий послідовник Поля Сезанна, Оскара Кокошки і російських конструктивістів, він є яскравим прикладом дотримання традицій в живописі і одночасно особистісного заломлення цих традицій, повної творчої свободи і яскравого натхнення. Майровскі-Мейра створює поетичну міфологію свого душевного життя, пластичну лірику підсвідомих сфер. Відчуваючи космічність світу, Майровскі-Мейра порушує закони гравітації; гора і діл – чужинні його мистецтву категорії. Це бескоордінатний, що з’являється нізвідки і летить у нікуди, перекинутий всередину таємничий світ людської душі.

Ксенія Ходаковська. Їй властива широта презентації, що імпонує, вільна, летюча майстерність, артистичність та закінченість в кожній деталі. У роботах Ксенії Ходаковської відчувається, крім високої майстерності, широчінь, бажання великого масштабу, природна сила. Вона, здається, здатна вирватися назовні з площини білого аркуша, бажаючи повного самовираження в інших вимірах. Але, при цьому, в кожній роботі відчувається уважність і трепетне ставлення майстра до кожної деталі. Безсумнівно, що вона напрацьовує в графіці власну манеру, тому що їй притаманне барокове протиріччя між вишуканою розробкою малюнка і гами, і щедре, бурхливе драматизмом образне звучання.

Олександр Костецький. Жанр фантастичних, інопланетних пейзажів і персонажів пропонує його живопис. Деякий час художник жив і працював в Нью-Йорку, де і були створені перші колекції його робіт в стилі рідкісного і яскравого сучасного жанру – «Фентезі». Головна особливість його творів – це бездоганна віртуозна майстерність, справлена при багатій і щедрій його фантазії, яка випереджає якусь свою, особисту інтонацію в переказування сюжетної фабули, яка досягла вже високого рівня, – то чи міфу техногенної ери, чи то символу, чи то новоявленого довершеного пластичного знаку.

Ігор Губський. Досконалою розкутою мальовничістю володіють його роботи. Ще на початку творчого шляху його картину купила з виставки Третьяковська галерея, відзначаючи цим безсумнівну творчу зрілість художника. І натюрморт, і пейзаж, і портрет, і жанрова картина, – у нього мають привабливу виразність, інтимність, метафоричну завершеність задуму. Це кращий наш представник добротного традиційного мистецтва живопису як оповідального і самодостатнього жанру, що бере тематичний початок у Рембрандта, Шардена, раннього Пікассо.

Олександр Ольхов. Заслужений художник України. Блискучий пейзажист, який працює в традиційній реалістичній манері. Його роботам властива особлива схвильована ліричність, натиск почуттів, багата оранжировка кольорних вальорів. Все це і надає його живопису експресіоністичної виразності.

Світлана Аношкіна. Портрет, традиційний пейзаж і натюрморт – це основні жанри у творчості молодої художниці. Це хороший, хрестоматійний реалізм, і душевний, як ніби зігрітий теплом її серця, реалізм в кращому розумінні цього слова. Світлана гідна учениця Народного художника СРСР В.Г.Пузирькова.

Костянтин Костянтинович. Це майстер старої класичної школи, в живопису якого присутня традиційна лінія ліричного українського пейзажу. Його роботи настільки душевні, вправні, продумані, чуттєві, що можуть гідно представляти цілу епоху в історії живопису країни.

За роки незалежності України роботи цих майстрів були представлені на всесвітньо відомих арт-ярмарках в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Барселоні, Венеції, Женеві, Відні, Москві, Пекіні та на аукціонах Sotheby’s, Christie’s, Phillips, Bonham’s.

Мальовничі, графічні та скульптурні твори художників галереї зберігаються в музейних колекціях України, Росії, Європи, Америки і Азії, а також в приватних зібраннях колекціонерів світу.

Основу власної колекції галереї складають роботи митців радянського і пострадянського періоду.

Галерея має партнерів у Франції, Іспанії, Греції, Німеччини, Польщі, Австрії, Великобританії та США.